Слава про першу зустріч клубу вишивальниць “Синичник” була такою гучною, що львівські дівчата зажадали і в себе організувати здибанку клубу. Ну, а ми, синиці-дизайнерки, Саша і Женя, доволі легкі на підйом, до того ж давно хотіли влаштувати невеличку відпустку, тому вирішили довго не чекати. Запланували зустріч на початок травня, який цьогоріч відзначився Великоднем.
Ми об’єднали вишивальну тусовку і сімейний відпочинок. А весело і цікаво це вийшло зробити завдяки запрошенню Лілії Костюк, однієї з учасниць клубу, яка покликала нас всіх до кінно-спортивного клубу “Кайзервальд”, що в с. Пили неподалік від Львову.
Тож 3-го травня, в “обливаний” понеділок, львівське небо трошки нас спробувало облити дощем і полякати пронизливим холодним вітром. Та ми завантажили найдорожче, що в нас було (м’ясо і вишивальні скарби!), в комфортабельний автобус, повсідались самі, разом з частиною учасниць, чоловіками та дітьми, і вирушили назустріч пригодам! Деякі з дівчат дістались місця призначення власними автівками.
Ну, а в “Кайзервальді” нас вже чекала Лілія з родиною. Величезна зелена територія, кізоньки та баранці, нещодавно збудована затишна бесідка, свіже повітря (помножене, щоправда, на вітер, трясця йому!), коні… День обіцяв бути насиченим.
Отже, поки наші чоловіки зайнялись мангалом і м’ясом, ми відправились у стайню на екскурсію.
Серед нас були такі, хто до цього дня боявся коней і зарікався навіть підходити до них у стайні, не кажучи вже про те, щоб годувати з руки чи їздити верхи. Та Лілія змогла нас всіх заспокоїти і зацікавити. Не минуло й півгодини, як всі, дорослі і малі, вже знайомились з мешканцями стайні, пестили їх, підгодовували цукром, спілкувались і фотографувались.
Навіть ті вишивальниці, які любили коней тільки в сюжетах від Dimensions, до кінця дня кардинально змінили своє ставлення до них! У гурті виявилось значно легше подолати свої страхи.
Треба також зазначити, що незадовго до поїздки, синичка Євгенія примудрилась пошкодити зв’язки на нозі, але навіть гіпс і милиця не стали на заваді пригодам! Відчайдушна жінка!
Горді собою і своїми здобутками, ми нарешті повернулись до альтанки, де на нас вже чекав шашлик і ексклюзивна “Василівка” від майстра, який цю альтанку збудував! Відкритий простір спонукав до гучних веселощів і жартів, навіть вітер ущух, зрозумівши, напевно, що нас так просто не розігнати.
Зустріч вишивальниць щасливо співпала ще й з днем народження Євгена (чоловіка синички Євгенії), звісно, рідні влаштували сюрприз у вигляді піньяти (яку виготовила спеціально для цієї події ще одна учасниця клубу Вікторія Болобан). Червону автівку-піньяту Женя-хлопчик розбивав милицею Жені-дівчинки. Що б не значив цей символізм, але ми ще раз вітаємо іменинника і зичимо йому всіляких гараздів та міцного здоров’я!
До речі, ви знали, що бажати “кінського” здоров’я людям не варто? Про це нам розказала Лілія, коли проводила екскурсію по стайні. Виявляється, коні дуже вразливі, потребують турботливого догляду, а ще навіть сплять стоячи! Ще багато цікавих історій про коней, смішних і захопливих ви зможете і самі почути, якщо відвідаєте клуб “Кайзервальд”.
Далі було свято подарунків! Учасниці зустрічі отримали від Жені і Саші торбинки з фірмовим принтом “Хитрої синиці”. Лілія подарувала всім учасницям клубу, навіть тим, хто не доїхав до Львова, наборчики краси (маячок-магніт-лічильна голка) від Олени Крук-Баличик (“Чудові подарунки”).
Самі Женя і Саша теж не залишились без сюрпризів, Лілія порадувала їх ковдрами на вишивальні станки. І абсолютно всі присутні змогли похизуватись своїми роботами, а ще побачити та придбати новинки, які ми до поїздки навіть не встигли викласти на сайті (турецькі журнали і тканина), а також ексклюзивні фарбовані тканини від “Рукодільних витребеньок” (Оксана Влокс).
Та прийшов вечір, і довелось збиратись, хоча зовсім не хотілось того. Такі зустрічі лишають по собі стільки позитивних емоцій та натхнення, що їх неодмінно хочеться повторювати! Тому ми не прощаємось надовго, обов’язково вигадаємо щось цікаве і нове. Вишивка, подорожі, прекрасні люди, душевні розмови, життя у кожній клітинці, нові враження та мрії. Зустрінемось ще!
З любов’ю і вдячністю всім, хто був з нами в цей день, Хитрі синички, Євгенія та Олександра.