Час від часу можна почути таку думку від деяких вишивальниць: “Якщо схема хороша — бек не потрібен”. Мовляв, наявність у схемі бекстітчу (контурів, шву “назад голку”) автоматично відносить схему в категорію “поганих” чи “неякісних”. Ми, дизайнерки-хитрі синички Євгенія Колесніченко і Олександра Сергієнко, маємо схеми як без беку, так і з ним (при чому тих, що з ним — все ж таки більше), і, авжеж, не згодні з даним твердженням.
Отже, чи потрібен схемі бек, а якщо потрібен, то коли саме?
- Не секрет, що схеми створюються на основі ілюстрацій чи картин. Тож багато що залежить від самої ілюстрації. Якщо в зображенні присутні чіткі контури, то висока ймовірність, що цей стиль треба буде зберегти і в схемі. Якщо ж малюнок виконаний широкими мазками фарби, без виразних контурів — то зрозуміло, що варто постаратись обійтись без бекстітчу, або з мінімумом, щоб перенести характер зображення у вишивку.
- Розмір вишивки. Зазвичай схеми без бекстітча — більші з розміром, бо щоб промалювати деталі хрестиками, потрібен більший масштаб.
Ознаки хорошої схеми з бекстітчем (суб’єктивно, одразу попереджаємо, оскільки є любителі “малювати ниточкою” і їх не лякає ні дрібний, ні багатоколірний, ні кілометровий бек у схемі:)) :
- Максимально простий (з куточка у куточок клітинки).
- Максимально логічний (коли вишивальниця сама розуміє, що без нього тут ніяк, а не тоді, коли, скажімо, треба чорний бек положити поверх чорних хрестиків:))
Як вишивати бекстітч, щоб він не дратував? На це питання ми маємо лише одну відповідь. Уявляйте, ніби ви малюєте, схема в даному випадку для вас служить орієнтиром, а не вироком, ви прокладаєте лінії беку як відчуваєте, а не нервово підраховуєте клітинки. Якщо бекстітчем малювати, то вишивається він швидко і з задоволенням. Принаймні ми подружились з ним саме так!
А які ваші стосунки з бекстітчем?))